Нові подробиці зі знімального майданчика «Сторожової застави»

Коли маєш справу з магією, то без вогню навряд чи обійдешся. Перше українське фентезі «Сторожова застава» – не виняток. А там де вогонь, там і піротехніки, які спрямовують гарячу стихію у потрібне русло. На деякий час фортеця міста Римів, яку збудували на території кіностудії FILM.UA, перетворилася на справжній полігон, де за допомогою чар та інших технологій створювали ефектні вибухи.

Жертвою цієї пекельної магії стали головні ворота цитаделі. На них були спрямовані шість гармат, що поставили на мішки з піском. А щоб об’єкт правильно вибухнув, за допомогою бензопили в ньому зробили щілини, малюнок яких нагадував гірський масив з гострими скелями.

ORL_0822

Для зйомок залучили три камери. Першу розташували метрів за десять напроти воріт – щоб спіймати розліт уламків та клуби диму у всій красі. Звичайно, цим приладом керували дистанційно. До того ж, апаратуру сховали у спеціальний бункер з захисним склом напроти об’єктиву та ще зверху навалили десять мішків для пом’якшення удару. Друга камера стояла збоку так, щоб бути поза зоною ударної хвилі, третя – ще далі на балконі. Людей, що стояли біля них, захистили щитами.

– Ховаємо тварин! Зайві люди покидають майданчик! – пролунав голос головного режисера Юрія Ковальова.

– Гармати всі заряджені! Ми готові! – доповів ас піротехніки Олександр Суворов.

ORL_5303

Три, два, один… І в 9.16 гучний вибух виніс ворота в середину фортеці. Через півхвилини рація сповістила: «Знято, усім дякуємо».

Проте режисера не влаштував ефект: «Вибух має не розкривати, а розносити ворота вщент». І через декілька хвилин постановники почали монтувати нові ворота.

– Тільки тут уже треба зробити все чітко, це – останній комплект, – попередив художник-постановник Влад Одуденко.

ORL_0426

Корективи були внесені: малюнок пилою вже мав вигляд кола, гармати заряджені, і о 10.36 команда піротехніків була готова знову натиснути головну кнопку. Але… довелося відкласти запуск майже на 25 хвилин, тому що чекали на хмарку, яка дасть потрібну інтенсивність світла. Нарешті все склалося, і ще одна партія понівечених дошок здійснила свій політ. Одна з них долетіла майже до кузні, що стоїть посередині подвір’я.

Далі настав час каскадерів, які мали розлітатися від цього самого вибуху. Для цього між вежами натягнули трос, на якому закріпили ще дві мотузки – до них і прив’язали воїнів з богатирської дружини фортеці. Щоб їм було м’яко падати, постелили мати, які засипали соломою.

– Умреш зі мною? – питав один каскадер іншого, коли запрошував знятися в цій сцені.

ORL_0585

А тим часом піротехніки не забували про своє діло. Вони знову споряджали гармати для безпечного вибуху: із гирла мали вилетіти пил і солома.

– Щоб воїнів добре присипало, – дав команду Ковальов.

– Зробимо, – запевнив Суворов.

Отже, синхронно мала спрацювати ціла система. Вибух і політ чотирьох воїнів: ті, що стояли біля входу, мали стрибати самі, а от тих, хто перебував на векторі вибуху, за допомогою мотузок піднімали у повітря по два партнери.

ORL_0495

Перший дубль зняли о 12.25. Після цього ще не один раз режисер змушував працювати всю систему, поки не отримав потрібний результат. А потім від вибуху декілька разів падали бійці другого ешелону оборони.

Тим часом загін половців готувався до битви. Кочівники вишикувалися в чергу до реквізитора, який видавав зброю, керуючись принципом – по 1 мечу і 1 щиту в одні руки. Своєї участі чекала й катапульта, що стояла трохи далі. Як застосовували цей арсенал, розповімо в наступному репортажі.

, , , , , ,