Другий знімальний день «Сторожової застави» у Тетерівському коші розпочався з незвичної для майданчика тиші. Лише чулися співи лісових пташок та негучні, ділові команди режисерів, операторів, постановників, які готувалися до початку зйомок…

Й нічого не передвіщало, що от-от ми станемо свідками досить цікавого двобою. Але раптом здалеку почувся гуркіт потужного мотора, що ставав щомиті гучнішим. Стало зрозуміло: ця машина їде саме сюди. І через хвилину з-за дерев показався жовтий трактор-екскаватор.

Невже з його допомогою копатимуть захисні споруди, де богатирі боронитимуть прикордонне місто Римів від навали половців? Виявилося, що це не допоміжна техніка, а… один із персонажів. Тут уже ми почали робити різні припущення, була навіть версія, що екскаватор потрапив у ХІІ століття разом з головним героєм через портал часу.

ORL_7389

Зазвичай, кожного актора готують до зйомки – накладають грим, роблять зачіску, переодягають в костюм і тому подібне. І трактор не минула ця доля: загрібний ківш відразу ж взялися фарбувати у синій колір.

– Зелений і синій – це кольори, які відсутні на шкірі. Тому їх потім легко відсікати від іншого зображення, – пояснив Дан Золотаренко, супервайзер «Сторожової застави», який керує створенням візуальних ефектів першого українського фентезі. – А ківш – це кулак віртуального негативного героя, котрий, як ви розумієте, матиме зовсім інший вигляд, ніж ви бачите зараз.

ORL_7334

Поки зовнішність машини доводили до «знімальної», свої вправи в уявному світі робив Роман Луцький в образі богатиря Олешка. Він мав виконувати команди, які йому надавав режисер Юрій Ковальов, щоб достовірно оминути ту чи іншу перепону, що потім домалюють у кадрі на постпродакшені. А за чистотою бігу чи перекиду уважно спостерігав каскадер-постановник Павло Авілов, котрий перебував поруч з Луцьким.

ORL_7301

Змагатися з уявним ворогом Роману Луцькому довелося під безжальним палючим сонцем. Тому коли випадала пауза, з актора відразу ж стягували богатирський костюм й бризкали водою з пульверизатора, аби хоч трохи охолодити.

– Так, у мене не такі важкі обладунки, як у моїх колег-воїнів – Іллі та Добрині, котрі носять на собі не один десяток кілограмів заліза. Мій захист від зброї ворогів виготовлений зі шкіри, а вона добре тримає високу температуру, у чому я неодноразово пересвідчився. Навіть якщо сховаєшся в тінь чи під кондиціонер, все одно довго ще відчуваєш тепло, – поділився відчуттями Роман Луцький.

ORL_7306

Тим часом на репетицію вивели екскаватор. Він під пильним наглядом супервайзера і його помічників водив і вдаряв своїм «кулаком». Для посилення візуальної потужності удару, ківш рясно закидали піском: щоб відчувалося – земля здригається!

Ви гадаєте, богатирю дали довго відпочити і вивчити рухи свого майбутнього суперника? Романа Луцького і Володимира Романова (одного із художників-постановників фільму вбрали в одежу римівця) змусили бігати полем з возиком, повним гарбузів: мовляв, любиш різні речі й реквізит для кіно вигадувати, люби його возити.

ORL_7363

Герої розкладали помаранчеві макітри у певному порядку, а коли цей кадр зняли, настав час безпосереднього поєдинку екскаватора з… гарбузами. Він їх потрощив із задоволенням. А от про перебіг двобою трактора й Олешка нас попросили не розповідати: мовляв, глядачі самі побачать у кіно.

ORL_7422

Під вечір до роботи долучився крилатий актор – ворон. По сценарію він мав сідати на гілку і проводжати Вітька загрозливим поглядом й карканням. Великий чорний птах зі своїм завданням впорався швидко.

ORL_8976

Варто додати, що сцену зняли б ще швидше, якби крилатого колегу не боявся кінь, на якому головний герой проїжджав під тим самим деревом. А якої магії очікувати від ворона, ви дізнаєтеся 22 грудня.

, , , , ,