Або як на зйомках першого українського фентезі «познущалися» над Романом Луцьким

Мальовниче озеро серед пагорбів, краса і тиша. А ще – напружена робота з ранку до вечора в умовах неймовірної спеки. Проте актори «Сторожової застави» знаходили в собі сили працювати за температури +35. Як вони потім розповіли, сама природа зарядила їх енергією з самого ранку, а ще власне ноу-хау – від шаленої спеки богатирі рятувалися тим, що заливали воду прямо собі в чоботи.

– Ми приїхали сюди десь о четвертій тридцять ранку. Як ви розумієте, для актора це не той час, щоб радіти життю, – з усмішкою сказала Слава Красовська, виконавиця ролі Росанки. – Але коли приїхали і побачили неймовірну красу – краєчок сонячного диску, хмарки на небі, туман клубами, відчули, що ми стали частиною чогось великого й прекрасного.

– Гарну декорацію «побудували» художники-постановники – Влад Одуденко і Володимир Романов. Молодці! – пожартував режисер фільму Юрій Ковальов.

ORL_7758

Проте чим вище піднімалося сонце, тим важче працювалося на знімальному майданчику. Здавалося, найбільше цього дня пощастило Роману Луцькому. Поки вся знімальна група страждала від неймовірної спеки, на нього чекали сцени у воді. Грим актора цього разу теж був дещо своєрідний – на нього навішали різне латаття та водорості та змусили занурюватися в озеро. За цим заздрісно спостерігала решта учасників знімального процесу.

– Трохи прохолодно, – не здавався й жартував Олег Волощенко, хоча він був у повному спорядженні богатиря Іллі. Так же стійко тримався і Олександр Комаров, на якому висіло тридцять кілограмів костюму Добрині. Щоб якось полегшити життя акторів, їх під час пауз відправляли у тінь прямокутної рами й обдували великим вентилятором.

Потім прийшов час сцени поцілунку Олешка й Росанки. На неї пішло чимало дублів…

– Для акторів поцілунок – то звичайна справа, – розповіла Слава Красовська. – Але я вже відчуваю, як затамують подих тисячі дівчат, коли побачать на екрані цей епізод.

ORL_7868

Але після цього «удача» покинула богатиря Олешка. Каскадер-постановник Дмитро Рудий знову й знову змушував Луцького бігати, стрибати, перекидатися й розтягуватися в шпагаті. І все це у самий розпал спеки. Так богатир Олешко взаємодіяв з персонажем, якого ще доведеться малювати. Кожен рух героя-богатиря було необхідно зняти з різних ракурсів, тому одні й ті самі вправи Олешкові доводилося повторювати знов і знов. Наприклад, для того аби зняти з верхньої точки, використали залізну драбину. Конструкція сягнула шести метрів, і на її верхівку заліз оператор Юрій Король, якому допомагав тримати рівновагу один із освітлювачів.

– Мені було не так важко, як Роману. Адже йому треба було уявляти, де рухається його партнер по кадру, – відзначив Король.

ORL_9228

Випробування для Олешка тривали майже до заходу сонця. Щоб йому життя медом не здавалося, актору вигадали ще один трюк. Для цього пригнали автовишку – вантажівку з люлькою на стрілі, яку ще називають «черіпікер» (з англійської – «збирач вишень»). Отже, платформу підняли на висоту десь метрів п’ять-шість, через неї пустили трос, один кінець якого закріпили до пневматичного механізму, а другий – до нашого богатиря. За командою натиснули кнопку, і стиснуте повітря смикнуло Романа в озеро. Політ над водою був дуже ефектним! Варто зазначити, що до зйомки трюку дію системи неодноразово випробували на собі каскадери.

ORL_9332

Досхочу познущавшись над богатирем, режисер Юрій Ковальов нарешті відпустив актора відпочивати. А увійти чи скоріше пригнути в кадр магічного світу «Сторожової застави» настала черга жаб. Їхнім «старвагеном» став судок з водою і водоростями, де чекали своєї зіркової долі 14 акторів. Щоправда, у зйомці взяли участь тільки дві ропухі, їх, втім як і решту, після команди «Стоп. Знято» на знак подяки відпустили на волю. Чи мають жаби якесь відношення до поцілунків та магічного перетворення – поки ще секрет. Але перед тим, як зануритися в рідну водну стихію, земноводні пообіцяли не забути, що прем’єра фільму – 22 грудня.  

, , , , ,